четвер, 9 березня 2017 р.

            Тема: "Морфологія та класифікація мікроорганізмів"    

  Правила техніки безпеки під час виконання лабораторних занять
         Перш ніж приступити до виконання лабораторної чи практичної роботи підготуйте для цього робоче місце. Нічого зайвого на робочому столі не повинно бути.
    Уважно вислухайте завдання і пояснення вчителя. Кожну роботу виконуйте чітко за інструкцією.
         Користуйтеся лабораторним інструментом за його призначенням.
 Обережно користуйтесь гострими предметами: скальпель, лезо, препарувальну голку тримайте в лотку (коробці); пам’ятайте, зрізи слід робити від себе, не можна вимахувати голкою, скальпелем чи іншими предметами, щоб не поранити товариша або не поранитись самому.
         Готуючи мікропрепарат, пам’ятайте, предметне скло треба брати великим і вказівним пальцями лівої руки за довгі грані. Пальці розміщені паралельно граням. Накривне скло береться великим і вказівним пальцями правої руки. Препарувальна голка, пінцет — великим, вказівним і середнім пальцями правої руки. Лише предметне скло береться в ліву руку, тому що правою рукою здійснюються всі інші операції.
         Категорично забороняється пробувати на смак будь-які речовини.
     Для виявлення запаху речовини однією рукою піднесіть до себе (не ближче ніж на 20 см) пробірку, склянку або аркуш паперу з речовиною, а іншою рукою ніби захоплюйте повітря над речовиною і підводьте до носа, обережно вдихайте повітря невеличкими порціями.
       Пам'ятайте місцезнаходження в кабінеті протипожежних засобів, аптечки першої долікарняної  допомоги та вмійте ними користуватися.
  Закінчивши роботу, приведіть в порядок своє робоче місце: зберіть книжки, витріть насухо інструмент і лабораторний стіл тощо.
         Не залишайте безлад на своєму робочому місці!
         Пам'ятайте! Мікроскоп - дорогий прилад, поводьтеся з ним обережно.
   Після роботи руки продезінфікувати 0,5% хлораміном або 0,5% їдким натром, а потім добре вимити в теплій воді з милом.
                                            




Лабораторне  заняття  1
 Тема:   Морфологія та класифікація мікроорганізмів
Мета: Оволодіти технікою мікроскопіювання; ознайомитись з  виготовленням фіксованих забарвлених препаратів бактерій. Вивчити морфологічні ознаки міцеліальних грибів та дріжджів.
Література: Горбань М.І. «Епізоотологія з мікробіологією», лабораторно-практичні заняття. –К.: Вища школа, 1976 р.  с. 5…20;
 Лабинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. –М. «Медицина», 1978. С.25…34;

                                                       Завдання 1.
                Будова мікроскопа та техніка мікроскопіювання.
 Мета: Вивчити будову мікроскопа, оволодіти технікою мікроскопіювання; Розглянути під мікроскопом готові забарвлені препарати; Засвоїти правила догляду за мікроскопом.
Обладнання та матеріали: мікроскопи, серветки, кедрова олія, забарвлені препарати різних видів мікробів.

Будова мікроскопа.
Світловий мікроскоп складається з ніжки (1), тубусотримача (2), рухомого предметного столика (3), гвинтів для переміщення предметного столика (4),  тубуса (5), окуляра (6), револьвера (7),об'єктивів (8), гвинтів макрометричного (9) і мікрометричного (10), дзеркала (11), конденсора (12),  діафрагми (13),  важеля  для звуження або розширення діафрагми  подібно до зіниці ока(14).
В комплект мікроскопа входить набір окулярів, на оправі яких є цифри, що означають ступінь  збільшення, Х5, Х7 X10, X12, Х15 та об'єктивів  сухих між об’єктивом та  об’єктом є повітря Х8, Х40, та імерсійна Х90 (олія кедрова, вазелінова, рицинова).
                                        Техніка  мікроскопіювання.
         М'якою серветкою протріть окуляр (6) і об'єктив (8) мікроскопа.
         Поставте мікроскоп біля краю стола так, щоб він під час роботи не рухався, а окуляр знаходився навпроти лівого ока. Зошит і всі необхідні предмети розмістіть справа від приладу. Вчіться дивитись лівим оком в окуляр і в той самий час робити відповідні записи (або малюнок) у зошиті, який лежить справа.
         Перевірте, чи повністю відкрита діафрагма. Вона може закривати отвір у предметному столику (14), і промені світла не проходитимуть через досліджуваний об'єкт.
         За допомогою дзеркальця (11) налаштуйте «зайчик»: коли ви дивитесь в окуляр, об'єктив повинен бути яскраво освітленим.
         На предметний столик помістіть досліджуваний об'єкт на відстані 1 см від тубуса (3).
         Дивлячись в мікроскоп, за допомогою гвинта (9) відрегулюйте відстань до досліджуваного об'єкта, поки не з'явиться його чітке зображення.
         Не рухаючи предметний столик на забарвлений мазок наносять краплю олії в яку погружають об’єктив  Х90, і за допомогою мікрометричного гвинта (10) знаходять чітке зображення об’єкту.
         Після закінчення роботи зніміть з предметного столика об'єкт і переведіть мікроскоп у неробоче положення.
 При вивченні незабарвлених препаратів слід опускати конденсор (12). Забарвлені препарати краще розглядати при зовсім відкритій діафрагмі (13), а незабарвлені – при звуженій.
Завдання 2
Приготування і мікроскопування фіксованих забарвлених препаратів бактерій
Мета:  Вивчити методику виготовлення мазків. Приготувати мазки з культур мікробів і забарвити простим способом та за Грамом;  мазки відбитки; «висячу» та «роздавлену» краплі сінного настою і пекарських дріжджів.
Обладнання та матеріали: Мікроскопи, бактеріологічні петлі, пастерівські піпетки, предметні і накривні стекла, спиртівки, олівці для скла, ступки з пестиком, пісочний годинник, фізіологічний розчин, імерсійне масло, метиловий і етиловий спирт, баночки для фіксації, набори готових реактивів для забарвлення, сінний настій.  Плакати: «Основні форми бактерій». 
                                           Виготовлення мазків.
В мікробіологічній практиці використовують препарати  в живому стані «роздавлена крапля», «висяча крапля»”,  “відбиток”  та препарати фіксованих забарвлених клітин. Препарати готують, як правило, на предметних скельцях, товщина яких не повинна перевищувати 1,2-1,4 мм. При роботі з покривними скельцями, їх товщина не повинна перевищувати 0,15- 0,17 мм. Більш товсті скельця погіршують якість зображення. Бактеріологічні петлі, пастерівські піпетки знезаражують над полум’ям спиртівки.
         Роздавлена крапля.  На предметне скло наносять петлею краплю стерильної водопровідної води і  суспендують у ній мінімальну кількість мікробних клітин, а потім “роздавлюють” покривним склом. Крапля суспензії клітин повинна бути такою, щоб після її роздавлювання рідина не виступала за межі скла.
         Препарат “висяча крапля” . Краплю суспензії мікроорганізмів петлею наносять на покривне скло, зверху притискають спеціальне предметне скло з лункою у центрі і перевертають. Крапля повинна вільно висіти над лункою, не торкаючись її країв. Краї лунки попередньо змазують вазеліном – крапля герметизована у вологій камері, що дозволяє тривале спостереження за об’єктом. Мікроскопують з прямим дзеркалом і звуженою діафрагмою.
         Препарат “відбиток”.  З агарового середовища, на якому виросли суцільним газоном (або окремими колоніями) мікроорганізми, захоплюють невеличкий кубик і переносять його на предметне скло так, щоб поверхня з мікроорганізмами була зверху. Потім до газону легенько прижимають покривне (або предметне скло), яке знімають так, щоб не зрушити його у бік. Отриманий препарат поміщають відбитком униз у краплю води або метиленового синього (1:40)  і розглядають.
         Мікроскопія фіксованих забарвлених препаратів клітин включає ряд послідовних етапів:
            На знежирене предметне скло бактеріальною петлею наносять краплю стерильної води і суспензірують у ній невелику кількість клітин мікроорганізмів. Отриману суспензію рівномірно розтирають петлею на площі 1-2 см2. Мазок повинен бути тоненьким, рівномірним за товщиною, овальним за формою.
         Висушування мазка. Краще всього висушувати мазок при кімнатній температурі на повітрі 15 – 20 хвилин.

Фіксація мазка передбачає:
         убити (знешкодити) клітини мікроорганізмів;
         забезпечити краще прилипання клітин до скла;
         зробити мазок більш сприйнятливими до барвників.
         Найбільш розповсюдженим методом фіксації є фізична обробка. З цією метою препарат тричі проводять через полум’я пальника, тримаючи скло мазком вгору. Мазок не треба перегрівати, так як при цьому відбуваються грубі зміни клітинних структур, а інколи їх морфології, застосовують при забарвленні за Грамом.
         Для вивчення тонкої будови клітини використовують фіксацію хімічними рідинами при виготовленні мазків-відбитків, погружають мазок на 15 сек. в суміш спирту з ефіром (1:1), метиловий спирт – 5 хвилин,  етиловий 96% спирт 10-15 хвилин, хлороформ – декілька секунд.
         4. Фарбування простим й диференційним методом забарвлення мікробних клітин. При простому фарбуванні забарвлюється вся клітина, добре видно її форма й розміри. Фіксований препарат кладуть на паралельні скляні рейки (місток) над кристалізатором (кюветою) і заливають препарат   фарбою на 1-3 хв. (генціановий фіолетовий, метиленовий синій або фуксин). Після закінчення фарбування препарат промивають водою до тих пір, поки вода не стане безкольоровою, препарат висушують на повітрі, наносять на мазок краплю імерсії і мікроскопіюють. Після розгляду препаратів фронтальну лінзу об’єктива необхідно протерти.
          Методи диференційного фарбування передбачають виявлення деяких клітинних структур (запасні речовини, включення, спори…).
         При забарвленні за Грамом – на фіксований мазок кладуть фільтрувальний папір і наливають розчин генціанвіолета (2 хв.). Папір видаляють, барву змивають і на препарат наносять розчин Люголя (1 хв.). Розчин змивають, наносять спирт – ректифікат на 30 сек., змивають дистильованою водою і знову забарвлюють спиртово - водним фуксином  (2 хв.), розчин Пфейфера – основний фуксин Ціля розводять водою (1:10), після цього препарат змивають, висушують і розглядають під мікроскопом. Мікрокартина: грампозитивні – темно фіолетові, грамнегативні – рожеві.                                                                                                                                           
Завдання 3
Вивчення морфологічних ознак міцеліальних грибів та дріжджів.
 Мета: формування практичних умінь і навичок мікроскопування  дріжджів і мікроскопічних грибів.
Обладнання та матеріали: мікроскоп,  спиртівка, бактеріологічні,  петлі препарувальні голки, піпетки, предметне та покривне скло, крапельниці з
  водою, фільтрувальний папір.
                                     Приготування препаратів.
             Для мікроскопування мікроскопічних грибів шматочок грибниці потрібно покласти в краплю води, нанесену на предметне скло, і зверху накрити покривним склом. Надлишок рідини слід видалити із допомогою фільтрувального паперу.
                                          Вивчення морфології.
            Далі потрібно роздивитися під мікроскопом і замалювати  форму та розташування клітин дріжджів, будову грибниці й органів розмноження мікроскопічних грибів.
            Цвілеві гриби  оселяються лише на субстратах із високим умістом органіки. Це можуть бути перегній, волога деревина, продукти харчування (хліб, овочі, фрукти). Живляться цвілеві гриби, розкладаючи ті субстрати, на яких вони зростають.
              Споживання продуктів, уражених цвілевими грибами, може спричинити тяжкі харчові отруєння.
            На харчових продуктах може оселятися мукор, або головчаста цвіль . Це одноклітинний гриб. Його багатоядерна клітина розгалужена. Одні з її відгалужень занурюються в субстрат, забезпечуючи споживання поживних речовин. Інші відгалуження піднімаються над субстратом. Вони закінчуються кулястими розширеннями, у яких утворюються спори.
 Певні види цвілевих грибів людина використовує у своєму господарстві для отримання харчових продуктів та лікарських препаратів (антибіотиків, вітамінів). 
            Пеніцил - багатоклітинний організм. Його грибні нитки на верхівках розгалужуються. Саме там і формуються спори пеніцила. Пеніцил став відомий на весь світ завдяки тому, що з цього гриба був виділений перший антибіотик - пеніцилін. Він урятував життя мільйонів людей. Антибіотики - сполуки, які вбивають або гальмують ріст і розмноження хвороботворних  мікроорганізмів.
                              Мал. Цвілеві гриби: мукор (1) і пеніцил (2).
             Дріжджі - це гриби, які не утворюють грибниці  їхні кулясті чи овальні клітини оселяються на субстратах, багатих на цукри, і можуть утворювати колонії різної форми. Дріжджі здатні без участі кисню розкладати цукри до спирту та вуглекислого газу, завдяки чому   їх використовують для отримання спирту, в хлібопекарській та пивоварній промисловості.

Мал.Дріжджі
           
Дріжджі  добрі продуценти білка й вітамінів. Розмножуються брунькуванням спорами та діленням, застосовують в  при виготовленні кормового білка, вітамінно-білкового концентрату, органічних кислот. Дріжджі часто виявляють на м’ясі, м’ясопродуктах, молочних продуктах. Вони  ослизнюють м’ясо під час зберігання, утворюють пігментні плями, а осмофільні дріжджі розвиваються в розсолі. Серед грибів є чимало паразитичних видів, здатних завдавати відчутної шкоди господарству людини та її здоров'ю. До небезпечних паразитів культурних рослин належать сажка, ріжки, фітофтора, борошнисторосяні гриби,  трутовики та багато інших. Деякі види паразитичних грибів людина використовує для боротьби зі шкідливими видами (біологічний метод боротьби).
Висновок ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
                                
Контрольні питання
          Перерахуйте основні вузли оптичного мікроскопа.
         Охарактеризуйте оптичну систему мікроскопа.
         Які препарати для мікроскопії використовують у мікробіологічній практиці?
         Виготовити  препарати “висяча крапля” .
         Виготовити препарати  “роздавлена крапля”.
         Назвіть етапи виготовлення фіксованих фарбованих препаратів.
          Обгрунтуйте  цвілеві гриби? 
          Чим відрізняється будова мукора та пеніцилу? 
          Обгрунтуйте  дріжджі? 
         У яких галузях господарства використовують дріжджі та цвілеві гриби? 
          Якої шкоди гриби завдають здоров'ю людини і тваринам?

  «___»_____________      Оцінка________     Підпис викладача___________


самостійна робота: "Мікробіологія" Стоянова Н.В. ст. 9-30

Немає коментарів:

Дописати коментар